Де знаходиться печінка в людини: анатомія, розташування і функції

Posted by

–

Де знаходиться печінка в людини: коротка відповідь

Печінка в дорослої людини лежить у верхньому відділі черевної порожнини, переважно в правому підребер’ї, частково заходячи в надчеревну ділянку і ліве підребер’я. Орган важить близько 1,5 кг, має червоно-бурий колір і нагадує неправильну шапку гриба. Зверху до неї прилягає діафрагма, знизу — шлунок, кишечник, права нирка. Таке розміщення пояснює, чому біль у правому боці під ребрами часто пов’язують саме з печінкою, навіть якщо причина криється в сусідніх органах.

Якщо коротко відповідати на запит «де знаходиться печінка», то це ділянка під правими ребрами і мечоподібним відростком. Але сама лише локалізація мало що пояснює: печінка — це залоза зовнішньої секреції, яка одночасно виконує понад 500 функцій. Щоб зрозуміти, наскільки серйозно її положення впливає на самопочуття, варто розібратися в анатомії, сусідніх органах і типових скаргах, які з’являються при її захворюваннях.

У цій статті розберемося, де саме і як розміщена печінка, що оточує її з усіх боків, як вона кріпиться в черевній порожнині і чому навіть невелике збільшення цього органа відчувається як важкість у боці.

Анатомія: точне розміщення печінки в черевній порожнині

Печінка займає верхній поверх черевної порожнини і лежить безпосередньо під діафрагмою — м’язом, що відділяє грудну клітку від живота. З боків і спереду орган захищений ребрами, ззаду прилягає до хребта і нижньої порожнистої вени. Таке розміщення називають внутрішньоочеревинним: більша частина печінки вкрита очеревиною, за винятком невеликої «голої» ділянки ззаду, де вона зрощена з поперековою частиною діафрагми.

Верхня поверхня — діафрагмальна — опукла і повторює форму купола діафрагми. Нижня — вісцеральна — плоска і нерівна, бо до неї прилягають шлунок, дванадцятипала кишка, права нирка, товста кишка. Саме на нижній поверхні розташовані ворота печінки: через них входить ворітна вена, печінкова артерія і нерви, а виходить загальна печінкова протока, по якій жовч потрапляє в жовчний міхур і дванадцятипалу кишку.

Класична анатомія виділяє в печінці дві основні частки — праву (велику) і ліву (меншу). На нижній поверхні додатково розрізняють квадратну і хвостату частки, утворені поздовжніми і поперечною борознами. Серпоподібна зв’язка, що йде від діафрагми, ділить орган на праву і ліву частки по діафрагмальній поверхні. У сучасній хірургії частіше використовують поділ на 8 сегментів за системою Куїно, що допомає точніше планувати резекції.

Частка / ділянка Де розміщена Сусідні органи
Права частка (lobus dexter) Праве підребер’я, основна маса органа Права нирка, товста кишка, дванадцятипала кишка
Ліва частка (lobus sinister) Надчеревна ділянка і частина лівого підребер’я Шлунок, стравохід, селезінка
Квадратна частка Між воротами печінки і жовчним міхуром на нижній поверхні Жовчний міхур, дванадцятипала кишка
Хвостата частка Позаду воріт печінки Нижня порожниста вена, аорта

У новонароджених печінка займає значно більшу частину черевної порожнини — до 4-5% маси тіла проти 2-3% у дорослих. Це одна з причин, чому в малюків живіт видається більш округлим, а нижній край печінки може виступати з-під ребер на 1-2 см, що вважається нормою до 5-7 років.

Зв’язки і кріплення: як печінка утримується на місці

Печінка — відносно великий і важкий орган, але при цьому досить рухомий: вона зміщується на 2-3 см при диханні, нахилах і фізичному навантаженні. Утримують її зв’язки — складки очеревини, що переходять із сусідніх органів і стінок живота. Без них печінка просто «провисла» б під дією власної ваги.

Серпоподібна зв’язка йде від діафрагми до опуклої частини печінки і ділить її на праву та ліву частки по діафрагмальній поверхні. У вільному її краю проходить кругла зв’язка — залишок пупкової вени плода, яка після народження перетворюється на щільний фіброзний джгут. Вінцева зв’язка оточує «голе поле» ззаду, а з боків потовщується у праву і ліву трикутні зв’язки.

Окрім зв’язок до діафрагми, від печінки відходять зв’язки до сусідніх органів: печінково-шлункова, печінково-ниркова, печінково-товстокишкова, печінково-дванадцятипала. Через останню (lig. hepatoduodenale) проходить ворітна вена, печінкова артерія і загальна жовчна протока — це так звана печінкова триада, яку хірурги враховують під час операцій.

  • Серпоподібна зв’язка (lig. falciforme hepatis) — головний «фіксатор» по передній поверхні.
  • Кругла зв’язка (lig. teres hepatis) — фіброзний залишок пупкової вени плода.
  • Вінцева зв’язка (lig. coronarium) — оточує задню частину діафрагмальної поверхні.
  • Трикутні зв’язки (права і ліва) — потовщення вінцевої по краях.
  • Печінково-дуоденальна зв’язка — несе в собі печінкову триаду (вена, артерія, протока).

Цікаво, що слабкість сполучної тканини або різке схуднення може призводити до так званого «опущення печінки» — гепатоптозу. В такому разі орган зміщується донизу більш ніж на 3-4 см, і людина відчуває важкість навіть у вертикальному положенні. Це рідкісний стан, але саме він показує, наскільки важливі зв’язки для нормального положення органа.

Як печінка межує з іншими органами

Знати, де знаходиться печінка, корисно і для того, щоб розуміти, куди «віддає» біль при різних хворобах. Печінка не має больових рецепторів у самій паренхімі, тому біль з’являється, коли страждає її капсула (оболонка Гліссона) або сусідні органи. Саме тому типовий «печінковий» біль — це не гострий, а тупий, розпираючий, у правому підребер’ї.

Зверху і ззаду печінка прилягає до діафрагми, і при її подразненні біль може «стріляти» в праве плече або лопатку. Це пояснюється тим, що діафрагмальний нерв іде від шийних сегментів спинного мозку, які іннервують і цю зону. Знизу до печінки прилягають шлунок і дванадцятипала кишка — тому гастрити і дуоденіти часто маскуються під «проблеми з печінкою».

Спереду печінка захищена ребрами, але в надчеревній ділянці (під мечоподібним відростком) виходить назовні, де її можна промацати у худорлявих людей. Праворуч і ззаду вона межує з правою ниркою і наднирником, ліворуч — із шлунком і селезінкою. При збільшенні селезінки біль може з’являтися і в лівому підребер’ї, що нерідко плутають із серцевими проблемами.

Будова печінки: часточки, сегменти, судини

Зовні печінка вкрита серозною оболонкою (очеревиною) і тонкою волокнистою капсулою — капсулою Гліссона. Капсула входить у ворота печінки і супроводжує судини всередині, розділяючи орган на часточки — основні морфофункціональні одиниці. Кожна часточка має форму шестигранної призми діаметром 1-2 мм і складається з гепатоцитів, згрупованих у радіальні балки.

Між часточками проходять міжчасточкові артерії, вени і жовчні протоки — разом вони утворюють печінкову тріаду. Для додаткового контексту Кров до печінки надходить двома шляхами: по ворітній вені (≈75-80% об’єму) від кишечника і по печінковій артерії (≈20-25%) від аорти. Обидві течії зливаються в синусоїди — капіляри, що безпосередньо омивають гепатоцити. Відтік крові йде через центральну вену часточки, далі — в печінкові вени і нижню порожнисту вену.

Жовч, яку виробляють гепатоцити, потрапляє спочатку в жовчні капіляри (завширшки 0,5-1 мкм), потім у міжчасточкові протоки, далі — в праву і ліву печінкові протоки. Вони зливаються в загальну печінкову протоку завдовжки 4-5 см, яка з’єднується з міхуровою протокою жовчного міхура, утворюючи загальну жовчну протоку. Остання впадає в дванадцятипалу кишку через великий дуоденальний сосочок, зазвичай разом з протокою підшлункової залози.

Структурна одиниця Розмір / діаметр Що містить
Печінкова часточка 1-2 мм у діаметрі Гепатоцити, синусоїди, центральна вена
Печінкова тріада Міжчасточкова Гілка ворітної вени, печінкової артерії, жовчної протоки
Жовчний капіляр 0,5-1 мкм Початкова ланка відтоку жовчі
Загальна жовчна протока Довжина 6-8 см Відводить жовч у дванадцятипалу кишку

За сучасною сегментарною схемою (Куїно) печінку поділяють на 8 сегментів. Це важливо для хірургії: дозволяє видалити уражену ділянку, зберігаючи максимум здорової тканини. Сегменти нумеруються проти годинникової стрілки: I — хвостата частка, II-III — ліва частка, IV — квадратна частка, V-VIII — права частка.

Функції печінки: чому її називають «головною хімічною лабораторією»

За даними сучасних фізіологічних досліджень, печінка виконує понад 500 життєво важливих функцій. Це не перебільшення: одна тільки детоксикація включає десятки метаболічних шляхів, а синтез білків плазми — близько 200 найменувань. Саме тому навіть часткова втрата функції печінки (наприклад, при цирозі) відбивається на роботі всього організму.

Основні функції печінки зручно згрупувати за напрямками. По-перше, це обмін речовин: утилізація глюкози, синтез і розщеплення жирів, перетворення амінокислот. По-друге, детоксикація: знешкодження аміаку (перетворення на сечовину), нейтралізація ліків, алкоголю, токсинів з кишечника. По-третє, синтез: вироблення альбуміну, факторів згортання крові, холестерину, жовчних кислот.

Жовчовиділення — окрема функція, без якої нормальне травлення неможливе. За добу печінка виробляє 0,5-1,5 л жовчі, яка емульгує жири в кишечнику і допомагає засвоювати жиророзчинні вітаміни (A, D, E, K). Якщо відтік жовчі порушується (наприклад, каменем у протоці), розвивається механічна жовтяниця — шкіра і склери набувають характерного жовтого відтінку.

  • Метаболічна: регуляція рівня глюкози, глікогену, ліпідів і амінокислот у крові.
  • Детоксикаційна: знешкодження аміаку, алкоголю, ліків, продуктів розпаду білків.
  • Синтетична: вироблення альбуміну, факторів згортання, транспортних білків, холестерину.
  • Жовчовидільна: утворення і секреція жовчі для травлення в дванадцятипалій кишці.
  • Депонуюча: накопичення глікогену, заліза, міді, вітамінів A, D, B12, фолієвої кислоти.
  • Імунна: клітини Купфера в синусоїдах фагоцитують бактерії і старі еритроцити з портальної крові.

У дорослої людини печінка здатна до регенерації: при видаленні до 60-70% маси (наприклад, після резекції у зв’язку з пухлиною) орган відновлює колишній розмір за 2-3 місяці. Цю властивість використовують при трансплантації: донор може віддати частину печінки, і обидва фрагменти — у донора і реципієнта — виростуть до повноцінного органа.

Як визначають положення і розмір печінки: методи діагностики

Пальпація — найпростіший клінічний метод. Лікар промацує нижній край печінки під ребрами, оцінюючи його щільність, болючість, рівномірність. У нормі у дорослих нижній край лежить на рівні реберної дуги, не виступаючи більш ніж на 1-2 см. У дітей до 5-7 років виступ на 2-3 см — фізіологічна норма через відносно великі розміри органа.

Перкусія дозволяє оцінити верхню і нижню межу печінки. Нормальна верхня межа — на рівні V-VI ребер по середньо-ключичній лінії, нижня — на 1-2 см нижче реберної дуги. Загальний вертикальний розмір печінки по середньо-ключичній лінії в нормі становить 8-12 см. Збільшення цих розмірів або зміщення меж — підстава для детальнішого обстеження.

Ультразвукове дослідження (УЗД) — основний інструментальний метод. Воно показує точні розміри часток, стан жовчних проток, наявність вогнищевих утворень. Сучасні УЗ-апарати дозволяють оцінити і щільність паренхіми, і кровотік у ворітній вені та печінковій артерії. Для уточнення діагнозу використовують комп’ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ) — вони дають тривимірну модель органа і точну локалізацію патології.

Де знаходиться печінка: типові скарги і що за ними стоїть

Найчастіша скарга — важкість або тупий біль у правому підребер’ї. Він може посилюватися після жирної їжі, алкоголю, фізичного навантаження. Це класична ознака проблем із самим органом або з жовчовивідними шляхами. Але варто пам’ятати, що «правий бік» болить і при міжреберній невралгії, проблемах з правою ниркою, навіть при пневмонії нижньої частки правої легені.

Жовтяниця — пожовтіння шкіри і склер — говорить про підвищення білірубіну в крові. Причини бувають трьох типів: надпечінкові (масивне руйнування еритроцитів), печінкові (гепатити, цироз) і підпечінкові (закупорка жовчних проток). Щоб розрізнити їх, лікар призначає біохімічний аналіз крові з визначенням фракцій білірубіну, активності печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ГГТ, лужна фосфатаза).

Набряки і збільшення живота можуть вказувати на асцит — скупчення рідини в черевній порожнині, характерне для важких уражень печінки. Свербіж шкіри без висипань — частий симптом холестазу, коли жовч застоюється і жовчні кислоти подразнюють рецептори шкіри. Всі ці стани вимагають звернення до лікаря, оскільки самолікування може змастити картину і затягнути діагностику.

Цікаві факти про печінку: розміри, регенерація, історія вивчення

Стародавні греки вважали печінку вмістилищем душі і центром життєвої сили. У вавилонському епосі про Гільгамеша печінка згадується як орган, за яким ворожать про долю. Стародавні китайці в медицині традиційно пов’язували печінку з емоцією гніву і зі стихією дерева. Цікаво, що деякі спостереження виявилися точними: сучасні дослідження підтверджують зв’язок між хронічним стресом, агресією і захворюваннями печінки.

Печінка — найбільша залоза людського тіла. У дорослого чоловіки вона важить 1,5-1,7 кг, у жінки — 1,3-1,5 кг. Це близько 2% маси тіла. У той же час печінка споживає до 25% загального хвилинного об’єму крові в спокої, хоча важить лише 2% від тіла, — це говорить про її метаболічну активність.

Регенеративна здатність печінки відома з античності. У міфах про Прометея, у якого щодня клював орел печінку, відображене реальне спостереження: печінка відновлюється. У 1931 році вперше виконали успішну резекцію печінки у людини, а в 1963 році — першу трансплантацію. Сьогодні пересадка печінки залишається одним із найскладніших і водночас найуспішніших видів трансплантації: п’ятирічна виживаність реципієнтів сягає 70-80%.

Поради: як підтримувати здоров’я печінки в повсякденному житті

На відміну від серця або нирок, печінка має величезний резерв. Людина може жити з частково ураженою печінкою роками, не знаючи про проблему, — поки функція не впаде нижче 20-30% від норми. Тому профілактика і раннє виявлення хвороб критично важливі. Нижче — практичні кроки, які реально знижують ризик захворювань печінки.

  1. Обмежити алкоголь. Безпечної дози не існує, але якщо повністю відмовитися складно, чоловікам рекомендують не більше 20-30 г чистого спирту на день, жінкам — 10-20 г.
  2. Контролювати масу тіла. Ожиріння — головний фактор неалкогольної жирової хвороби печінки, яка сьогодні зустрічається у 25-30% дорослих у розвинених країнах.
  3. Вакцинуватися від гепатиту B і при потребі — від гепатиту A. Це найефективніший спосіб запобігти вірусним гепатитам і пов’язаному з ними цирозу.
  4. Обережно приймати ліки. Парацетамол у дозі понад 4 г на день для дорослого може спричинити токсичний гепатит. Те саме стосується деяких антибіотиків і протигрибкових препаратів.
  5. Регулярно проходити УЗД органів черевної порожнини раз на 1-2 роки, особливо після 40 років або при наявності спадкових факторів ризику.

Окремо варто згадати дієту. Печінка любить регулярність: 3-4 прийоми їжі на день без тривалих голодувань і переїдань. Корисні овочі, фрукти, нежирне м’ясо і риба, крупи. Шкідливі — жирне, смажене, копчене у великих кількостях, а також надмір солодощів. Кава в помірних кількостях (1-2 чашки на день) за даними деяких досліджень знижує ризик фіброзу печінки, але це не означає, що нею можна «лікувати» хворобу.

Часті запитання (FAQ)

Де знаходиться печінка у людини — з якого боку?

Печінка знаходиться у верхньому відділі черевної порожнини, переважно в правому підребер’ї, частково — у надчеревній ділянці і лівому підребер’ї. Зверху вона межує з діафрагмою, знизу — зі шлунком і кишечником.

Чи можна самостійно промацати печінку?

У здорової дорослої людини нижній край печінки майже не виступає з-під ребер. Промацати його можна у худорлявих людей, попросивши їх зробити глибокий вдих. Якщо край виступає більш ніж на 2-3 см, це привід звернутися до лікаря.

Чому болить у правому підребер’ї, якщо аналізи в нормі?

Біль у правому боці не завжди пов’язаний із печінкою. Його причиною можуть бути міжреберна невралгія, проблеми з жовчним міхуром, правою ниркою, навіть спазм м’язів. Для уточнення потрібні УЗД і огляд гастроентеролога.

Чи може печінка боліти сама по собі?

Паренхіма печінки не має больових рецепторів, тому «боліти» власне тканина не може. Біль з’являється, коли розтягується капсула Гліссона при збільшенні органа або страждають сусідні структури. Тому хвороби печінки часто протікають безсимптомно до пізніх стадій.

Які розміри печінки вважаються нормальними?

Нормальний вертикальний розмір правої частки по середньо-ключичній лінії — 8-12 см, лівої частки — до 6-8 см. На УЗД також оцінюють косі розміри і товщину часток. Точні межі норми залежать від статі, віку і конституції.

Чи відновлюється печінка після алкоголю?

Печінка має величезний регенеративний потенціал. При відмові від алкоголю на ранніх стадіях (стеатоз, алкогольний гепатит) тканина може відновитися повністю за 3-6 місяців. При сформованому цирозі зміни незворотні, хоча функцію можна підтримувати.

Як часто потрібно перевіряти печінку?

За відсутності скарг і факторів ризику — раз на 2-3 роки в рамках загального чекапу. При надмірній вазі, цукровому діабеті, регулярному прийомі ліків або спадковій схильності — щорічно, з УЗД і біохімією крові.

Де знаходиться печінка у дитини і чи відрізняється її положення?

У новонароджених і малюків до 5-7 років печінка займає відносно більшу частину черевної порожнини, і її нижній край може виступати з-під ребер на 2-3 см, що є нормою. З віком пропорції змінюються, і до 7-8 років положення органа наближається до дорослого.

Чи можна відчути збільшення печінки самостійно?

Помірне збільшення зазвичай протікає безсимптомно. Виражена гепатомегалія дає відчуття важкості, розпирання в правому підребер’ї, нудоту. Самостійно визначити розміри точно неможливо — для цього потрібні УЗД або КТ.

Розуміння того, де знаходиться печінка і як вона влаштована, допомагає вчасно звертати увагу на тривожні сигнали тіла і не пропускати початок серйозних захворювань. Якщо біль у правому підребер’ї, важкість після їжі або пожовтіння шкіри з’являються регулярно, це привід записатися на прийом до терапевта чи гастроентеролога і зробити УЗД органів черевної порожнини. Детальніше про будову і функції органа можна прочитати у статті Печінка у Вікіпедії, а також у матеріалі Національної медичної бібліотеки США про анатомію і функції печінки, що дає корисний контекст для цього твердження.


Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *